Кожен освітянин, працюючи з аудиторією, бажає бачити обличчя своїх студентів. Це дає можливість відстежувати реакції аудиторії, зчитувати її емоційний фон, що дає можливість в процесі заняття корегувати зміст та методи навчання для отримання найкращого результату.
У дистанційному навчанні з цим дещо важче, адже студенти можуть вимкнути камери й не надавати зворотного зв’язку у чаті. Такі заняття найважчі, оскільки, викладач відчуває свою самотність, а часто й розгубленість, спілкуючись із «стіною» з аватарів. У цій ситуації він не отримує зворотного зв’язку, що не йде на користь освітнього процесу.
Крім того, не поодинокі випадки, коли студенти підключаються до вебінару, а потім займаються своїми справами — можуть навіть вийти до іншої кімнати помешкання.
Одним зі способів покращити ситуацію з освітнім процесом — просити студентів увімкнути камери на своїх пристроях. Але якісне навчання завжди містить у собі елемент демонстрації. І як тоді викладачу сумістити потреби бачити зображення з камер студентів і показувати презентацію?
Дехто з освітян знайшов рішення, приєднавши до свого ноутбука другий монітор. Тоді все просто — на одному моніторі — зображення з камер студентів, на іншому — презентація і її показ бачать всі студенти у сеансі Google Meet.



